Навчання в Академії допомогло випускникам:
Створити власний стартап
Ми з однодумцями створили технологію, яка дозволяє зростати рослинам при мінус 15 градусах. І навіть запартнерилися з європейською аерокосмічною агенцією, аби випробовувати рослини при тиску та вологості Марсу.
Думка про такий стартап з'явилася після експедиції до Ізраїлю. Я побачив інновації на власні очі, відвідав теплицю посеред пустелі, де вирощують овочі у найскладніших умовах. Я дуже надихнувся і зрозумів, що за аграрною сферою майбутнє. Що дадуть нові мобільні додатки, якщо нам не буде що їсти? Адже клімат на планеті постійно змінюється! Я прочитав десятки книг про підприємництво, а мій ментор вчасно підказав фахівця, який працює в агросфері і готовий допомогти. Зараз цей стартап живе уже без мене і, можливо, його невдовзі продадуть NASA.
Визначитися із професією
Я була під враженням від зустрічі з послом Франції, з представниками центру Анни Київської. А коли зайшла в будівлю ЮНЕСКО у Парижі, то в голові прозвучала думка: я хочу просувати освіту та українську культуру у світі.
В тій експедиції Академії до ЄС я познайомилась з державотворенням Європейських країн. До мене прийшло усвідомлення, що хочу навчатися на міжнародних відносинах. Я вступила і вчусь із великим задоволенням. А ще паралельно я займаюся проєктами корпоративно-соціального партнерства “Астарта-Київ”. Саме “Астарта” підтримала появу осередку Академії у Полтаві. Тоді я й познайомилась з цією компанією та отримала запрошення на роботу. Я, зокрема, веду освітні проєкти для сільської молоді, ініціативи у партнерстві з глобальним договором ООН. Я бачу зсередини як співпрацює бізнес з міжнародними донорами. І цей досвід точно допоможе в майбутньому втілити мою мрію стати хорошим дипломатом.
Вступити до університету мрії
В Академії я відчула віру в себе і впевнилась, що таки хочу продовжити вивчати кіномистецтво. Ми створювали перший вертеп Академії, для якого я з подругою писала сценарій, ставили виставу для українських емігрантів у Франції.
В тій експедиції Академії до ЄС я познайомилась з державотворенням Європейських країн. До мене прийшло усвідомлення, що хочу навчатися на міжнародних відносинах. Я вступила і вчусь із великим задоволенням. А ще паралельно я займаюся проєктами корпоративно-соціального партнерства “Астарта-Київ”. Саме “Астарта” підтримала появу осередку Академії у Полтаві. Тоді я й познайомилась з цією компанією та отримала запрошення на роботу. Я, зокрема, веду освітні проєкти для сільської молоді, ініціативи у партнерстві з глобальним договором ООН. Я бачу зсередини як співпрацює бізнес з міжнародними донорами. І цей досвід точно допоможе в майбутньому втілити мою мрію стати хорошим дипломатом.
Повернутися розвивати рідне місто
Я слухала лекції Павла Шеремети і захоплювалась, як колись він із Малайзії повернувся розвивати Житомир. Бо можна думати глобально, а діяти локально. Михайло Винницький розповідав, як важливо, аби не всі активні люди втікали в університети великих міст, бо меншим ЗВО теж потрібна свідома молодь.
Ці лектори надихнули мене розвивати рідне місто. Після року навчання в Академії я повернулася у волинський університет, де вчилася на соціального працівника. Раніше я не зовсім розуміла цієї роботи, проте в Українській академії лідерства відчула, що соціальна робота — це моє, що я хочу працювати з молоддю, що є цікаві сучасні методи роботи. Під час проєктів Академії працювала зі школярами, проводила для них тренінги про лідерство і проєктний менеджмент. Завдяки цьому досвіду у мене з'явилась думка зробити щось подібне у Луцьку. Саме так і зародилася найбільша програма Молодіжного центру Волині “Місія Лідер”. З цією ідеєю я прийшла як волонтерка і розвинулась у МЦВ до директорки.
